Презентація Виховний захід- свято у 4 класі "Мати - берегиня роду людського"

Слово вчителя.

     -Дорогі гості! Милі, добрі наші жінки! Жінки – бабусі, жінки – матері, жінки – доньки, жінки – сестри!

У цей чудовий весняний день дозвольте сердечно привітати вас зі святом, побажати здоров’я, сімейного благополуччя, мирного неба над головою!

     У кожного з нас є найдорожча, найближча людина, перед якою ми завжди у неоплатному боргу. І ця людина називається гордим іменем «МАТИ».

     Мати. Тільки вона нічого не пошкодує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину. Материнську любов нічим не заміниш, вона не має кордонів, страху, сумнівів, розрахунку. Вона очищає, зігріває світлом своєї душі, зупиняє нас перед безоднею.

     Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо. Вона розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли чесними порядними людьми.

     Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість.

     Одна з найголовніших заповідей Біблії говорить: «Шануй своїх батька й матір».

Три нещастя є у людини: смерть, старість, лихі діти. Недарма у прислів’ї сказано: «Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець». А й справді, смерть – невмолима, старість – невідворотна, а від лихих дітей можна вберегтися. І це залежить не тільки від мами, але й від вас, дорогі діти. Вмійте віддячувати своїм батькам за недоспані ночі, за турботу, за любов безмежну. Оточіть своїх мам теплом, бережіть їх здоров’я.  Будьте чуйними і турботливими дітьми.

Не скупіться на теплі слова, бо у світі так мало тепла.

Лиш від рідної хати, від рук мами і тата буде світлою доля твоя.

     Скоро виростете ви, любі діти. І мені хочеться, щоб кожен із вас проніс через усе життя слово «мама». Куди б не закинула вас доля, скільки б років вам не було 15 чи 50, ви завжди повинні відчувавати серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили нас; чиї кроки і душа завжди ідуть з нами життям.

Виступи дітей.

1.     Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять.

І сонні будять береги,

Біжать, і грають, і дзвенять.

Вони дзвенять на всі кінці.

Іде весна! Іде весна!

Весни ми юні пагінці.

Вперед послала нас вона.

2.     Пливе світанок в далеч синювату,

А молодечо, радісно за ним

Заходить день святковий у кімнату,

До нас заходить гостем дорогим.

Цей день, як сонце, зіткане з проміння,

Розкинутого щедро на лани.

Одвічного, кипучого цвітіння

Барвистої і юної весни.

ПІСНЯ «Зеленеє жито»

3.     Колись природа-мати чекала немовляти.

І сонечко просила: «Даруй дитині сили,

Дай їй свого добра, тепла, щоб світлою душа була.»

Благала чисті води: Дитині дайте вроди,

Краси на довгі роки і почуття глибокі!»

Просила в неба висоти, і мудрості, і широти.

4.     Коли благає мати, не можна відмовляти.

То ж народилась донечка з дарами неба й сонечка.

Із чистих вод дари взяла. Дитина жінкою була.

Ця жінка, як квітка, веселка над полем, сонце, весна золота.

Ця жінка – це лагідність, щирість, турбота, чуйність, любов, доброта.

5.     Як починається весна? Авжеж, жіночим святом!

Для вас звучить ця чарівна мелодія крилата.

ПІСНЯ «Червона калина»

6.     (розділено між учнями по стрічці)

·        Гостей дорогих ми вітаємо щиро!

·        Стрічаємо хлібом, любов’ю і миром!

·        Спасибі вам, любі мами, що ви тут сьогодні з нами.

·        До вас наше перше слово: «Мами, будьте здорові!»

·        Спасибі, що смачно нас годували!

·        Що нас так пильно доглядали!

·        Що, не стуляючи очей, не досипали ви ночей.

·        Спасибі вам і за роботу.

·        За руки ваші і турботу.

·        За те, що кожен день і час ви турбувалися про нас.

·        За те, що, ніби ангел з неба, ти знаєш, як любити треба.

·        Неначе та голубка сива, любові крилами нас вкрила.

·        Ти, ніби сонечко те ясне, що вдень і уночі не гасне.

·        Сьогодні в день світлого свята усіх вас ми будем вітати.

·        Для кожної з вас ми окремо чудове вітання пошлемо.

·        В день оцей святковий – все для наших мам.

Усі разом:  Ми за все на світі дякуємо вам.

ПІСНЯ «Ніби вчора, рідна мамо»

7.     Є немало мам на світі – мами добрі, мами світлі.

Та одна є найрідніша, наймиліша, найдобріша.

Хто така? Скажу вам я. Ліля – матінка моя.

Мою маму звуть Лілія Юріївна. Я її дуже люблю. Адже вона подарувала мені життя. Я, братик Ярослав, тато Артем щиро вітаємо тебе, рідненька, зі святом.

Матусю моя дорогенька, це свято даруєм тобі.

Яка ж бо ти ніжна, рідненька, а очі які голубі!

Такі голубі, наче небо, мов проліска синього цвіт.

Ніколи їм плакать не треба, хай радість несуть і привіт!

8.     Хто, як щось у нас болить, цілу ніченьку не спить?

Хто найкращу казку скаже, як дитина спати ляже?

Це рідненька і кохана мила матінка Оксана.

Мою маму звуть Оксана Степанівна. Вона ніжна і лагідна. Усю свою любов і ласку вона віддає мені і моїй сестричці Ані, за що ми її дуже любимо.

Мама – то сонечко рідне. Сонечко, хоч і земне.

Слово її заповіте гріє і живить мене.

9.     Хто життя свого за нас не жаліє повсякчас?

Хто на світі вчить нас жити і свій рідний край любити?

Наймиліша і найкраща моя матінка Наташа.

Мою маму звуть Наталія Миколаївна. Вона дуже гарна жінка і любляча мама.

Ми із сестричкою Олександрою її поважаємо, любимо та намагаємося не засмучувати.

Засвітись, мамо, сонечком ясним, зарожевій зорею в імлі.

Як же жити з тобою прекрасно, дихать легко, ходить по землі.

10.                       Шановні Ліліє Юріївно, Оксано Степанівно, Наталіє Миколаївно!

Тож радійте життю, скільки б літ не минуло,

І щоб щедрою сонячна доля була.

Щоб не раз вам святкові пісні ще лунали.

Щастя вам і людського тепла!

Для вас наше святкове вітання.

ПІСНЯ «Рушничок»

11.Красива і кохана моя матуся Таня.

                 ЇЇ невтомне серце заради діток б’ється.

          Мою маму звуть Тетяна Миколаївна. У неї ніжні, лагідні руки. Вона вміє гарно готувати і навчає нас із сестричкою Веронікою доброти і розуму.

 Від неї все – і хліб, і весен перший цвіт,

    І срібний обрій, і криниця чиста,

  І серця жар, і мрій стрімкий потік,

  І за селом криниця серед жита.

12. Найдобріша, найніжніша. Що іще сказать тобі?

Моя люба мама Таня, ти найкраща на землі.

Мою маму звуть Тетяна Вікторівна. У неї веселий погляд, добре серце, у якому вистачає добра і для тата, і для мене, і для сестрички Лілі.

Мама – досвітня пташина. Лиш засіріє, і вже

Ходить по хаті навшпиньках, ніби наш сон стереже.

13.  Хто узяв мене за руку і до школи на науку вів, щоб розуму навчати?

Це Світлана – моя мати.

Світлана Петрівна – моя люба, ніжна, добра матуся. Вона для мене – цілий світ, прекрасний і загадковий.

 Від тебе все! Любов і визнання, і доброта, і щедрість долі.

На тебе я рівняюся щодня, радію і милуюся тобою.

14.  Милі наші Тетяно Миколаївно, Тетяно Вікторівно, Світлано Петрівно!

Бажаємо посмішок, щедрої долі.

Душу хай гріє людська доброта.

Втоми не знайте ні в чому, ніколи.

Будьте здорові на довгі літа.

ПІСНЯ «Мамина сорочка»

15. Все на світі повсякчас робить матінка для нас.

І цілує, і голубить. Мама Таня нас дуже любить.

Ми із сестричкою Яною дуже любимо нашу матусю Тетяну Миколаївна. Нам хороше, коли вона поруч. Ми скучаємо за нею, коли не бачимо її навіть одну хвилину.

За все, що маю, дякую тобі. За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі і вишні на причілку біля хати.

16. Пісню лагідну співає, у незгодах – забавляє.

Пестить,  як лягаю спати. Це моя Олеся-мати.

Мою маму Олесю Миколаївну знають усі. Вона не тільки турботлива, ніжна і лагідна матуся, але й відповідальна, сумлінна робітниця. Вона дбає про чистоту у нашій другій домівці – школі.

 Очі у матусі – дві зорі ясні. Ніжно подарують погляд свій мені.

Руки у матусі – теплі два крила. Щоб мене матуся обійнять могла.

17. Дивлюсь, не надивлюся – мов бджілка моя Ніна-матуся.

У клопотах щоднини для мене, для дитини.

Моя мама Ніна Миколаївна добра, лагідна, мила жінка. ЇЇ чарівний погляд дарує нам з братиком Павликом тепло і спокій.

Коли пригорнуся до тебе, так серце моє стукотить.

І хочеться вирости швидше, і в щасті з тобою прожить.

18. Дорогі Тетяно Миколаївно, Олесю Миколаївно, Ніно Миколаївно!

Хай буде день ваш щедрий і веселий,

 І квіти стеляться до ваших ніг.

Хай буде мир і щастя у оселі, а горе хай не ступить на поріг.

ТАНЕЦЬ І ПІСНЯ «Мамин вальс»

19. В день сюрпризів і вітання, в день дарунків і кохання,

Хочу в це веселе свято маму Іру привітати.

Моя мама Ірина Василівна – невтомна  трудівниця, любляча мама, чарівна жінка. Нам з братиками Владиком та Андрійком вона віддає всю теплоту свого серця.

Для тебе, моя дорогенька, я зіроньку з неба зірву.

І квіти барвисті, яскраві під ноги тобі простелю.

20. Готує вдома страви смачно, і у ночі мені не лячно, бо знаю – мама Міра поряд. Як сонечко, у неї погляд.

Мою маму звуть Мирослава Іванівна. Вона чарівна жінка. Ми з братиком Владиком дуже любимо її і намагаємось рідше засмучувати.

В цей день ми на свято прийдемо до тебе,

Й зашепче листками клен молодий.

Нам більшого щастя на світі не треба,

Як бути разом у оселі твоїй.

21.  Як дотик сонця оживляє квіти, а навкруги усе співає, квітне,

Так Іри-мами слово наймиліше мене зігріє і завжди потішить.

Мою ріднесеньку маму звуть Ірина Андріївна. Я її дуже люблю, адже вона подарувала мені життя. Вона добра і лагідна, а в серці – океан ніжності.

Матусю рідна, я молюсь за тебе, твоя любов мене обігріва.

Мені в житті нічого більш не треба, лиш ти була б здорова і жива.

22. Рідні наші Ірино Василівно, Мирославо Іванівно, Ірино Андріївно!

Хай в житті вам радість буде. Процвітайте, як той цвіт.

Дай вам Боже, любі мами довгих і щасливих літ!.

ПІСНЯ «Визирнуло сонечко»

23. Моя мама добра, мила, лагідна, а ще й дбайлива.

Все на світі вона знає і мені допомагає.

У моєї мами прекрасне ім’я – Наталія Василівна. Вона для мене – тепле сонечко, що дарує тепло, ніжність і ласку.

Мамо, я вірю, у кожному слові все, що проситиму, ти не відмовиш.

Будь мені другом, повік охоронцем.

Я ж бо маленька мамина доця.

24. Як добре з братами нам знати і вірити, друзі, весь час,

Що кращої, як наша Таня-мати немає у світі для нас.

Тетяна Олексіївна. Так звучить прекрасне ім’я моєї матусі. Вона невтомна трудівниця, добра, весела жінка. Ми з братиками Васильком і Устимом і тато намагаємося оточити її ласкою і любов’ю.

Дарунків, золота не маєм, щоб до ніг тобі зложити.

Однак тут спільно присягаєм, що, доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких тобі дамо, кохана ненько.

25. Як ставали ми на ноги, перший крок наш був-до мами                                           Радість маєм чи тривогу. Мама Альона-завжди з нами                                         Прекрасне ім’я Олена Миколаївна для нас із сестричкою лунає, як срібний дзвіночок. Її очі світяться ласкою, а душа переповнена любов’ю до своїх дітей.      

Скільки зірок угорі, скільки каміння у морі,

Стільки я років тобі зичу прожити без горя.

26.Дорогі Наталіє  Василівно, Тетяно Олексіївно, Олено Миколаївно!

 Спасибі вам, мами, за щедрість сердечну, за радість і ніжність,

За ласку до нас.

За руки, за ті, що  не знають спочинку й готові на поміч прийти повсякчас.

ПІСНЯ «Мамо, мамочко моя»

27.В кожної мами є мама своя.

Зветься бабусею ніжно вона.

Руки у зморшках, бринить сивина,

Але для нас всіх найкраща вона.

28.Сьогодні привітати хочем ми і бабусь із днем весни.

       І кожен день, і серед ночі, завжди із нами ви були.

29. Любі, дорогі бабусі, ми – ваші онучата –

       Звертаємось до вас ми, щоб щастя побажати.

30. Хоч волосся ваше густо посріблилось,

       Ви для нас найкращими друзями лишились.

31. Ви нас тату й мамі помагали вчити,

       Як вирости чесними, як по-правді жити.

32. Ми слова розважні пам’ятати будем.

       І в життя науку понесемо всюди.

33. Багато в бабусі турбот – не злічити.

       Самій всю роботу нелегко зробити.

       І хочеться, друзі, таке всім сказати:

       Ми будем бабусям завжди помагати.

34. Ще сонце не встало, ще тільки сіріє –

       Мене від світанку два сонечка світять.

       Два сонечка ясні від ранку до ночі.

       Це дивляться тепло бабусині очі.

35.  Вже сонце схилилось, пташки сплять у гаю.

        Засну – наді мною два сонечка сяють.

        Два сонечка ясних від ранку до ночі.

        Два сонечка красних – бабусині очі.

36. Ми любимо бабусь своїх  всім серденьком своїм.

       Із нашими бабусями нам хороше усім.

37. Всім бабусям вдячні діти, що турбуються про нас.

        Хочем всіх бабусь на світі поздоровити в цей час.

38. Не сумуйте, рідненькі, що піввіку прожито,

       Що на скроні лягла сивина.

       Ви для нас найрідніші на світі.

       Ви, як сонце, як щедра весна.

39. Милі наші бабусі, ми вам шану складаєм.

       І признатися мусим, що без вас нас немає.

       Ви нас, рідні, ростили, нам тепло дарували.

       І безмежно любили, від біди захищали.

40. Тож сьогодні ми хочем вам спасибі сказати

       За недоспані ночі, за тривоги багатію

       За натруджені руки, що не знають утоми,

       За хвилини розлуки, як не ладиться в домі.

41. Ми вас любимо щиро, бо ми – ваші онуки.

       Зичим щастя і миру і цілуєм вам руки.

42. В когось вже старенька мати, в когось зовсім молода.

       В когось смуток серце крає, бо матусі вже нема.

       Але ми усіх згадаєм в цей святковий світлий день.

       Живим щастя побажаєм. Мертвим – квіти принесем.

ПІСНЯ «Співанка»

      

Вчитель. Уявіть собі, друзі, що ви приходите додому, а мама сумна, у неї поганий настрій. Які слова дібрати, щоб утішити, заспокоїти, допомогти?

43. Наші любі, дорогі, милі мами і бабусі!

       Насамперед, ми хочемо вибачитися перед вами за те, що іноді засмучуємо вас.

44. Ні. Ми не можемо обіцяти, що більше ніколи не провинимося. Але обіцяємо, що з цього дня будемо менше завдавати вам турбот.

45. Друзі! Кажімо своїм мамам ласкаві слова щоднини, щогодини. Бо нам завжди потрібна мама, її ласка, погляд. І чим більше любові до мами, тим світліше і радісніше її життя.

46. Бо немає нічого в світі кращого і Богу милішого, як серце матері, яке пломеніє любов’ю до своїх діточок, скільки б їх у неї не було: чи десятком Бог благословив, чи тільки одним – для неї усі вони дорогі, усіх однаково пестить, за всіма однаково вбивається.

47. Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка. Наче світло вечорової зорі, її рука гладить по голівці дитину.

48. Мама – найдорожча в світі людина. Вона завжди простить, зрозуміє, вислухає. Поки живі матері – ми всі щасливі.

49. Стоїть на землі мати, вище і святіше від усіх богинь. Стоїть і молиться за народ, за своїх синів і дочок, за нас з вами, за родину, промовляючи: «Пошли, Боже, діточкам щастя і здоров’я, віри в завтрашній день, людяності їм пошли і милосердя.

50. Чуєш, молиться мати не за себе, а за нас, тому що вона – мати. Станьмо перед матір’ю  на коліна і помолімось перед нею, мов перед образом святим. І щиро покаймося за гріхи власні і чужі, всі перед матір’ю в одвіті.

51. Є в мене найкраща у світі матуся.

       За неї, Пречиста, до тебе молюся.

       Молюся устами, молюся серденьком

       До тебе, небесна Ісусова ненько.

52. Благаю у тебе дрібними словами

       Опіки та ласки для рідної мами.

       Пошли їй не скарби, а щастя і долю.

       Щоб дні їй минали без смутку і болю.

53.Врятуй від недуги матусеньку милу,

      Даруй їй здоров’я, рукам додай сили.

      Щоб вивела діток у світ поміж люди,

      Щоб нами раділа, пишалась усюди.

54. Молюся Вам, єдиний Боже, мамо.

Молитва ця і радісна, й сумна.

В моїй душі, немов у Божім храмі,

Вночі і вдень із ніжністю луна.

55. Молюся Вам і кланяюся в ноги.

       Схиляю до землі своє чоло.

       За Ваші всі чекання і тривоги,

       Благословення, віру і тепло.

56. Матусю люба, хай моя молитва

       Любов’ю втішить серце хоч на мить.

      Нехай його гаряча в грудях битва

      Не ллє сльози і болем не щемить.

57. Молюся Вам за пісню колискову,

       За ласку, ніжний погляд і терпець.

       За усмішку богині калинову

       Й за те, що я молюся Вам тепер.

58. О, мамо- ненько, цвіте яблуневий,

       Не збитий громом долі і весни!

       Я Вам готовий небо прихилити,

      Щасливі й світлі посилати сни.

59. Молюся Вашій мудрості, матусю,

       Ясного слова чистій простоті.

       До нього я душею притулюся,

      До скарбу найціннішого в житті.

60. Бо в слові цім – любов, і дім, і жито,

       Криниця пам’яті і віри джерело.

       Бо в нім моєї совісті молитва,

       Ріка моя, і човен, і весло.

61. Молюся Вам, єдиний Боже, мамо!

       Молюся, та нічого не молю.

       Ні харчу, срібла, злата, ані краму.

       Живіть, лишень, благаю і молю!

ПІСНЯ «Прощальна»