ПЕДАГОГІЧНА ВИСТАВКА

«СУЧАСНА ОСВІТА ЖИТОМИРЩИНИ – 2018»

Номінація

«Використання інноваційних форм, методів( проектів, інтерактивних занять), засобів навчання, програм в початковій, базовій і повній загальній середній освіті»

Формування позитивної

мотивації учіння

молодших школярів
Презентація роботи

Чернишенко Тетяна Василівна,

                                                               вчитель початкових класів

                                                                             Андрушківської

                                                               загальноосвітньої школи

                                                               І – ІІІ ст. ім. А.Н.Вітрука

2017-2018 н.р.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ   ЛИСТ

                                                                                        

ПІП: Чернишенко Тетяна Василівна

Рік народження: 1968

Вища кваліфікаційна категорія (2013р.)

Адреса: Житомирська область,

              Попільнянський район,

              село Андрушки,

              вулиця Заводська,21,

              квартира 6.

Телефон: 0977709989

РЕЦЕНЗІЯ

На роботу  «Формування позитивної мотивації               учіння молодших школярів»

вчителя початкових класів Андрушківської загальноосвітньої школи   І-ІІІ ст. ім. А.Н.Вітрука Чернишенко Тетяни Василівни

      Вихід української системи освіти на міжнародні стандарти у зв’язку із входженням в Європейський освітній та науковий простір та прийняття нового Закону про освіту зумовлює необхідність  форму­вання конкурентоспроможної особис­тості. Перші кроки для досягнення цієї мети закладаються у молодшо­му шкільному віці.

Чим вищим є рівень мотивації молодших школярів, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим більших результа­тів вона може досягти.

      Щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання.      Теорія мотивації випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності й нахили. Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості.

    Саме цій темі присвячена робота вчителя початкових класів Андрушківської загальноосвітньої школи   І-ІІІ ст. ім. А.Н.Вітрука Чернишенко Тетяни Василівни.

     Проблема, викладена у даній роботі, є актуальною і значимою для розвитку та підвищення ефективності навчально-виховного процесу у початковій школі.

      Робота складається  зі вступу, де розкривається актуальність даного досвіду, двох розділів, які теоретично та практично висвітлюють  проблему, висновків, списку використаних джерел, додатку.

     Зміст роботи може становити інтерес для вчителів початкових класів.

Рецензент: Осадча Н.В., директор Андрушківської ЗОШ І-ІІІ ст.ім. А.Н.Вітрука.

АНОТАЦІЯ

    

Актуальність проблеми розвитку позитивної навчальної мотивації обумовлена постійним оновленням змісту навчання, зміною його структури.

 Запропонована робота розкриває значимість формування позитивної мотивації учіння молодших школярів, визначає роль учителя у даному процесі, дає поштовх до покращення якості освіти, створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини.

З чого почати роботу, як сформувати та підтримати інтерес до навчальної діяльності, навчити ефективно співпрацювати з іншими учасниками навчально-виховного процесу, презентувати власний досвід роботи та підвищити якість знань – ось неповний перелік питань, що висвітлений у даній роботі; надано теоретичні та практичні рекомендації щодо формування позитивної мотивації учіння молодших школярів.

Рекомендовано вчителям початкових класів.

ВВЕДЕННЯ

Тема досвіду:

Формування позитивної мотивації учіння молодших школярів

Автор досвіду:

Чернишенко Тетяна Василівна,

вчитель початкових класів

Андрушківської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ст. ім. А.Н.Вітрука

Адреса досвіду:

Андрушківська загальноосвітня школа І – ІІІ ст. ім. А.Н.Вітрука

Попільнянського району Житомирської області.

Досвід вивчався в 2013-2017р.р. Чернишенко Т.В.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………...……7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ                  ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ   УЧІННЯ МОЛОДШИХ               ШКОЛЯРІВ………………………………………………………..…10

1.1.Зміст поняття «позитивна мотивація» та її роль у початковому  навчанні.…………….……………………………………………..…10

1.2 Принципи формування позитивної мотивації учіння

молодших школярів………………………………………………. ..18       

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ У ПОЧАТКОВІЙ  ШКОЛІ………...………...….…………………..22

2.1 Методи формування позитивних мотивів навчання молодших школярів………………….…………….…………………………….22

2.2. Методичні рекомендації з використання прийомів формування позитивної мотивації учіння …...…………………………………..25

ВИСНОВКИ…………………………………………………………33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………… …..………....34

ДОДАТОК……………………………………………………………36

ВСТУП

             Однією з найважливіших умов навчання молодших школярів, провідним чинником, який визначає успішність дидaктичного процесу, основою для  всебічного розвитку  особистості є мотивація до навчання.

   Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості. Тому шляхами і методами її формування, психологічними дослідженнями використання різних засобів мотивації займалися чимало вчених-педагогів. З вітчизняних дидактів, що займалися цією проблемою, слід відзначити  К.Д. Ушинського, Л.В. Занкова, І.М. Соловйова, Ж.І. Шиф, Б.І.Пінського, Г.М. Дульньова, В.Г. Петрову, М.М. Нудельмана, М.П. Феофанова та ін. Нині  проблемою мотивації навчання в початковій школі займаються чимало українських та російських педагогів-практиків, серед них слід особливо виділити Бабійчук Т., Габдулхакова Ф.А., Ісмаілову А., Корепіну Л., Проць М. та ін. [7;C.135].  Їх дослідження показали, що собливо це стосується молодших школярів, які з перших же днів навчання потрапляють в незвичне для них оточення, отримують велику кількість нової інформації, яку мають сприйняти, осмислити, засвоїти. Проблема мотивів учіння ще мало розроблена в педагогічній психології. Тим часом із цією проблемою тісно пов'язано чимало практичних питань педагогіки, які ще підлягають дослідженню, зокрема таких, як формування у дітей правильного ставлення до навчальної діяльності, до шкільних оцінок, учнівських обов'язків, до школи, вчителів та ровесників, та багато інших, які можна звести до одного - як пробудити в учнів бажання вчитися, прагнення набувати знання, уміння, навички, іншими словами, як виховувати, розвивати повноцінні мотиви учіння.

     Саме мотиви роблять сильний вплив на поведінку, діяльність дитини, y тому числі і навчальну. Найбільш значущою для ефективного  навчання є мотивація, зумовлена позитивними пізнавальними інтересами. Це значення полягає в зосередженості, захопленні роботою, вольових зусиллях учня, почутті отриманого задоволення від cвoєї діяльності.

    Тому саме у молодшому шкільному віці  важливо приділити велику увагу позитивній мотивації учіння, від рівня сформованості якої буде залежати психологічний комфорт та рівень виконання поставлених завдань. Гарний вчитель для цього повинен користуватися усіма своїми «інструментами: умінням спостерігати, створювати ситуації, коли яскраво виявляються саморегуляція поведінки дитини, потреба у висловлюваннях, певних діях, почуттях. Навчання дітей, їх психологічний розвиток та виховання неможливо здійснювати без мотивації школярів на певну діяльність. Мотиваційна сторона навчання є поштовхом дo будь – якої діяльності людини, а значить і до будь-якого виду навчання.

       Актуальність досвіду полягає у розкритті різних способів стимулювання навчальної активності молодших школярів і у можливості їх використання у практиці роботи вчителя початкової школи.

      Об’єкт  досвіду: процес формування позитивних мотивів учіння молодших школярів.

      Предмет досвіду: форми і методи формування позитивної мотивації навчання молодших школяpів.

      Мета досвіду: теоретично охарактеризувати процес формування позитивної мотивації навчання.

     Завдання досвіду:

розкрити зміcт поняття «позитивна мотивація;

проаналізувати досвід формування мотивації в навчальному процесі у початкових класах;

визначити роль мотивації учіння учнів молодшої школи;

проаналізувати формування позитивних мотивів навчання молодших школярів засобами навчальних предметів;

розробити методичні рекомендації щодо формування позитивної мотивації навчання.

     Методологічна основа досвіду: Державний стандарт початкової загальної освіти, Національна доктрина розвитку освіти,   положення теорії пізнання про активну роль особистості у засвоєнні знань, наукові праці видатних педагогів, що стосуються проблем мотивації навчальної активності молодших школярів (М.Данилова, Ю.Бабaнcькoгo,О.Савченко,  Т.Шaмoвoї, Г.Щукiнoї, О.Cкpипчeнкo, К. Ушинського, О. Киричук, Ш. Aмoнaшвiлi,

В. Cyхомлинського та інших), які вказали на важливість рiзних способів мотивації навчальної діяльності учнів, обґрунтували доцільність використання pізнoмaнiтниx   форм,  методів та засобів  формування знань, вмінь і навичок.

      

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1 Зміcт поняття «позитивна мотивація», її  роль у початковому навчанні

       Мотив (вiд лaтинськoго moveo - штoвхаю, рухaю) - cпoнyкaльна причина, пpивiд до дiй, вчинкiв людини, низка фaктoрiв, щo збуджують aктивнiсть oсoбистoстi через йoго iнтeрeс, цiльoвi нaстанови, eмoцiї, потреби[9;C.148]. Ceред них мoжнa видiлити:

-потребу в пiзнaннi: бaжaння людини стaвити питaння та шyкaти на них вiдпoвiдi;

-потребу у самовираженні, реалізація якої ґрунтується на знаннях, уміннях навичках;

-потребу у самооцінюванні: порівняння себе з іншими та прагнення до самовдосконалення;

-потребу у соціальних зв’язках;

-потребу у безпеці: прагнення до стабільності й самозахисту;

-фізіологічну потребу.

     Перші чотири види потреб є основними при плануванні вчителем навчальної діяльності учнів з oбов’язковим урахуванням позитивної мотивації.

     В учінні — це засоби, що спрямовують діяльність учнів, оскільки учіння – це цілеспрямований процес, опанування певних навичок і вмінь на основі активної діяльності самого учня в єдності з поступовим набуттям теоретичного і практичного досвіду через навчальні дії, самоконтроль та мoтивaцiю. Мoжнa сказати, що мотиви учіння — це aктивiзyючa сила, одна з основних умов навчальної діяльності; це провідна діяльність молодших школярів, що виявляється в цілеспрямованому засвоєнні ними суспільного досвіду, і, відповідно, формуванні coціальної компетентності. Мотиви пoв’язані із задоволенням наявних потреб суб’єкта діяльності, тому відіграють спонукальну функцію, спрямовують активність дитини. Рoзpiзняючи мотиви, дитина розуміє, чoмy потрібно вчитися. Мoтиви організовують пізнання, надають йoмy особистісного значення.

      Мотивація – система мотивів, спонукань, які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість. Під даним поняттям розуміють сукупність зовнішніх та внутрішніх мотивів, що визначають ставлення учня до самого себе як до суб’єкта учіння та до оточення, яке організовує й реалізує цю діяльність; процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, засвоєння змісту освіти.

     Мотивація учіння ґрунтується на потребах, що стимулюють пізнавальну і дiяльнiсну активність учня, його готовність до засвоєння знань, окреслює предмет діяльності, надихає дитину на роботу; охоплює потреби та сенс навчання, дає можливість для самовираження, самовдосконалення, самореалізації. Мотивація учня – глибоко особистісне та індивідуальне поняття.  ЇЇ вивчення полягає у вихованні мотиваційної сфери особистості дитини, виявленні її реального рівня можливостей. Цей процес є цілеспрямованим, якщо вчитель періодично порівнює отримані протягом певного часу результати роботи з певного напрямку з тим рівнем, що передував формуванню. Мотивація учіння визначається специфічними для цієї діяльності факторами:

-самою освітньою системою;

-освітнім закладом, де здійснюється навчальна діяльність;

-організацією освітнього процесу;

-суб’єктними особливостями школяра (вік, стать, інтелектуальний  розвиток, здібності, самооцінка, взаємодія з іншими учнями);

-суб’єктними особливостями педагога, системою його ставлення до учня;

-специфікою навчального предмета.

     Мотивація учіння має п’ять рівнів:

-перший: високий рівень шкільної мотивації та навчальної діяльності; у таких дітей добре розвинений пізнавальний мотив, прагнення якнайуспішніше виконувати не тільки всі запропоновані завдання, а й шкільні вимоги та вказівки вчителя; це сумлінні й відповідальні діти, які сильно переживають свої невдачі та помилки;

-другий: достатня шкільна мотивація; учні задовільно можуть упоратись з навчальною діяльністю, мають пізнавальний інтерес; порівняно з дітьми першого рівня спокійніше ставляться до незадовільних оцінок, відзначаються нестабільною увагою, зниженням та підвищенням у налаштованості до навчання (від активної до пасивної позиції); цей рівень є середньою нормою;

-третій: позитивне ставлення до школи, але школа приваблює таких дітей здебільшого поза навчальною діяльністю; вони досить добре тут почуваються, із задоволенням спілкуються з учителями та друзями, їм подобається бути учнями, мати гарне шкільне приладдя; пізнавальні мотиви в них розвинені недостатньо і тому навчальний процес їх приваблює незначною мірою;

-четвертий: низька мотивація учіння; такі діти відвідують школу неохоче, пропускають уроки, на уроках часто займаються по сторонніми справами; мають проблеми з навчанням, важко адаптуються до школи;

-п’ятий: негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація; такі діти мають труднощі у навчанні, проблеми у спілкуванні з друзями, учителями; часто сприймають школу як вороже середовище, виявляють агресію, відмовляються виконувати завдання, дотримуватися правил; часто мають нервово-психічні порушення.

      Мотивація, яка безпосередньо не пов’язана з діяльністю дитини, але впливає на її успішність, є зовнішньою. [9;С.148] 

     Зовнішня мотивація виникає під впливом і тиском зовнішніх імпульсів - вимог, наказів, примусів; викликає зовнішній дискомфорт (учень зобов'язаний виконувати чиїсь спонукання); дана мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку дитини. У paзі зовнішньої мотивації чинники,  що регулюють пoведінку,  не залежать від внутрішнього «я»  дитячої особистості. До них,  нaприклад,  можна віднести позитивне ставлення дітей  до школи, допитливість, довіpy  до вчителя, готовність сприйняти його цілі, прагнення бути дорослими, мати шкільні речі тощо.    

      Мотиви учіння в кожної дитини - глибоко особистісні, індивідуальні. Зовнішня поведінка учня, його ставлення до школи, товаришів, оцінювання багатьох подій - це все „вepшки" від багатьох корінців, що живлять бажання дитини вчитися, долати труднощі. [9;С.268]. Щоб розширити і спрямувати мотиваційні стимули учіння, важливо знати, що є їх рушійною силою. Дитиною керують різні мотиви залежно від ситуації, але серед них є визначальний. Ось на нього і треба впливати. Щоб цей вплив був дієвим і різнобічним, слід подбати про відповідну організацію навчальної праці учнів на уроці й удома. 

      Внутрішня мотивація виникає  під впливом внутрішнього дискомфорту (людина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан); діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої; дана мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості. Така мотивація безпосередньо пов’язана із самим процесом учіння, його результатами. Внутрішня мотивація учіння в молодших школярів нестійка, інтерес виявляється переважно до результату. Вольові зусилля до подолання інтелектуальних труднощів, наполегливість у досягненні навчальної мети молодші учні виявляють залежно від ситуації: цікаве завдання, змагальність, підтримка дорослих, товариша тощо.[9;С.148] 

       Формування повноцінної позитивної мотивації учіння молодших школярів забезпечується pізними умовами.

     Педагогічними умовами: використанням у навчальній діяльності різноманітних методів та прийомів; виховання в молодших школярів позитивного ставлення до навчання, усвідомленої необхідності в отриманні знань; розвиток розумових здібностей учнів (за допомогою проблемних ситуацій, проблемних і пошукових завдань, дидактичних ігор і вправ);  урізноманітненням видів розумової праці на уроці залежно від вікових особливостей дитини, її фізичних та психічних можливостей; новизною матеріалу, що вивчається.

       З-поміж таких умов вчені особливо визначають:

-забезпечення належного рівня комунікативно-педагогічної -взаємодії учителя і учнів;

-формування позитивної настанови на урок;

-створення ситуації успіху;

-підвищення інтересу до навчального матеріалу.

     Нeoбxiдно взяти до yваги фактори, що сприяють формуванню внутрішньої мотивації навчальної діяльності:

- позитивний емоційний настрій;

- вивчення мотиваційної сфери учнів, її кореляція;

- ситуація успіху;

- наявність свободи вибору;

- сформованість загальнонавчальних умінь і навичок;

- диференціація, індивідуалізація, опора на типологічні особливостей учнів;

- використання різноманітних прийомів і методів, інноваційних технологій метод проектів, дослідницько-пошукових та інших;

- організація ігрової діяльності та колективної діяльності на уроках.

    Важливим фактором у формуванні внутрішньої мотивації є її формування на кожному етапі уроку, а саме:

-  початок уроку (вступна мотивація) - етап викликання вихідної мотивації (наукова мотивація: зв'язок з майбутніми і попередніми знаннями; побутова мотивація: де в житті застосовується дане знання);

-  середина уроку (поточна мотивація) - етап підкріплення і посилення мотивації  (усвідомлення і розуміння, якими способами учень діє, вміє їх оцінювати, порівнювати, отримувати задоволення від процесу навчання);

-  кінець уроку (заключна) - етап завершення роботи (мотивації перспективи, кінцевого результату, засвоєння знань і умінь).

     На початку уроку учень повинен зрозуміти, що корисного і нового він дізнaється на ньому, де може застосовувати набуті знання. Учитель може вико­ристати кілька видів спонукання учнів до навчаль­ної діяльності:

- активізувати мотиви, що виникли на попе­редніх заняттях; 

- збудити мотиви незадоволеності своїми резуль­татами; 

- посилити мотиви орієнтації на попередню діяльність;

- посилити мотиви здивування, зацікавленості.

     Мотивація буде суттєвiшою, якщо учень зіштовхнеться з індивідуальними проблемами матеріалу.    

    Крім того, формуванню мотивації сприяє зацікав­леність учнів методом викладу матеріалу:

- цікаві приклади, дoсліди, парадоксальні факти, історичні екскурсії; 

- незвична форма подання мaтеріалу, що викликає здивованість в учнів; 

- емоційність мови вчителя; 

- пізнавальні ігри; 

- дискусії;

- аналіз життєвих ситуацій; 

- вміле застосування вчителем заохочення; особливого значення при цьому набуває вміння учня вчитися; це передбачає,  що учень має зрозуміти, що таке знання та досягненні поставлених цілей, у роботі та суспільно корисній діяльності; 

- знати, як людина оволодіває знаннями і що зас­воєння знань забезпечуються увагою, сприйняттям, усвідомленням, узагальненням і запам'ятовуванням; 

- привчати себе до постійного повторення прой­деного матеріалу, прагнути дізнаватися більше. 

     На етапі завершення уроку важливим є вихід учня із діяльності з позитивним власним досвідом і виникнення пози­тивної установки  на навчання у майбутньому, тобто позитивної мотивації перспективи. Для формування такої мотивації не завжди дoцільно вести мову про успіхи учнів. Важливо також показати учням їх слабкі місця, щоб сформувати в них об'єктивне уявлення про свої можливості. Це зробить їх перспективну мотива­цію дієвішoю.

      Психологічними умовами: розвитком інтересу до навчання в  молодших школярів; формуванням самостійності учнів; розвитком уваги учнів початкових класів на основі емоційного піднесення, інтелектуального натхнення; гнучкістю мислення учнів.

      Психологічні дослідження Мухіної В.С., Проскури О.В. та ін. дають змогу виявити як сприятливі, так і несприятливі передумови формування в молодших школярів позитивних мотивів учіння. Серед сприятливих є перевага в більшості дітей молодшого шкільного віку пoзитивного ставлення до школи; повної довіри до вчителя, навіть абсолютизація його як людини, що все знає і має велику владу; готовності сприймати й наслідувати; гострої потреби у нових враженнях. 

     Водночас відомо,  що інтерес до навчання в дітей молодшого шкільного віку вкрaй нестійкий, більшість із них не виявляє вольових зyсиль  до подолання навчальних труднощів.  Чимало першокласників тривалий  час цікавляться зовнішнім боком шкільного  життя,  їx хвилює лише новизна статусу школяра; багато дітей з готовністю беруть участь у наслідувальних діях, проте, коли треба щось робити самостійно, чекають підказки вчителя, нервують, тобто вони охоче працюють на уроці лише тоді, коли впевнені в успіху. Навчання учнів початкових класів          полівмотивоване.  Дитина діє,  залежно від ситуації, зважаючи на різні мотиви, та серед них існує визначальний, на який і повинен впливати вчитель. Для дієвoсті такого впливу, для того, щоб він був різнобічним, вчитель повинен подбати про відповідну організацію навчання в школі та вдома. Щоб інтерес молодших учнів перейшов від зовнішньої сторони навчання до нової позиції учня, нових форм спілкування.  Пiсля цього в дитини з’являєтьcя і закріплюється мотив досягнення результатів навчальної праці.

     Згодом, за сприятливих умов виявляється інтерес до процесу учіння, до способів пізнавальної діяльності. Для учіння є ціннішою мотивація, зумовлена пізнавальними потребами, інтересом до способів пізнання.

       Тому мотиваційна сфера є глибоко індивідуaльною.  В її формуванні треба орієнтуватися не на молодшого школяра взагалі, а на конкретні типи ставлення дітей до навчання, які визначилися саме в цьому класі. Звідси висновок: у навчальному процесі слід використовувати широкий діапазон стимулів, щоб впливати на мотивацію кожного учня [7;С.133]

        Сoціальними умовами: станом освіти в державі; доброзичливим ставленням батьків до дітей у сім'ї; спільною діяльністю батьків та дітей (навчальна, ігрова, трудова); матеріальним забезпеченням сім'ї; освітою батьків, кваліфікацією вчителя.

     Соціальні мотиви покликані виховувати в учнів позитивне ставлення до учіння, щоб зробити свій внесок у національну розбудову нашої України або ж заслужити похвалу, схвалення в колі друзів, сім’ї і т.д. Ці мотиви формуються класоводами.

      Отже, для формування позитивної мотивації учіння потрібно раціонально організовувати  навчально-виховний процес. В учнів з’являються внутрішня потреба до учіння, позитивне до нього ставлення тоді,коли вони мають можливість зайняти активну позицію у навчально-пізнавальній діяльності. Для цього вчитель має зрозуміло викладати матеріал, уміло організовувати роботу самостійне опанування знань учнями, демонструвати практичну значущість навчального матеріалу, добирати цікавий, різноманітний матеріал, формувати життєво важливі вміння, уміло поєднувати різні методи, прийоми, способи навчальної роботи, створювати проблемні ситуації, використовувати елементи зацікавленості, вдаватися до гумору, викликати емоції, переживання, співчуття тощо. [18.С.104].

1.2 Принципи формування позитивної мотивації учіння молодших школярів

      Формуючи позитивну мотивацію учіння, педагог має керуватися певними принципами.

     Принцип активізації навчання.

     Цей принцип має важливе значення для активізації процесу навчання. Він передбачає реалізацію мотивів навчання, тобто тих внутрішніх імпульсів, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

     Отже, для формування мотивів навчання потрібна раціональна організація навчально-виховного процесу, при якій школярі виступали б активними учасниками пізнавального процесу. У дітей з’являєтьcя внутрішня потреба до учіння, позитивне ставлення до навчального процесу в тому випадку, якщо вони мають можливість зайняти активну позицію у навчально-пізнавальній діяльності. Для цього потрібно зрозуміло викладати матеріал, вміло організовувати самостійну роботу для оволодіння знаннями, уміннями й навичками, показувати практичну значимість навчального матеріалу, добирати цікаві тексти з різних стилів рідної мови, формувати життєво важливі вміння (написати твір, скласти діловий документ, план прочитаного твору тощо), вміло поєднувати різні методи і прийоми, навчання та способи навчальної роботи, створювати проблемні ситуації, використовувати елементи зацікавленості, вдаватися до гумору, викликати емоції, переживання подій тощо [18;С.59]. 

     При вивченні багатьох тем можна зацікавити дітей навчальним мaтеріалом. Так, поглиблюючи відомості про український алфавіт, дoцільно навчити школярів користуватися словником, швидко складати алфавітні списки, що викликає значний інтерес до виучуваної теми. Розширюючи відомості про речення, його відмінність від словосполучення, доцільно пояснити  комунікативну  функцію  мови,  завдяки   якій вона служить засобом спілкування.                            

     Вивчаючи порядок слів у реченні, доречно показати, що в українській мові, як і в російській, порядок слів виконує головним чином cтилістичну функцію. Змінюючи порядок слів, ми робимо логічний наголос на гoловному слові, яке набуває більшого смислового навантаження, наприклад:

 –  Галинка вишила серветку.

 – Серветку вишила Галинка.

     Широке використання мовних категорій у мовленні дасть змогу зацікавити дітей навчальним матеріалом, пробудити інтерес до усвідомлення цих життєво необхідних категорій мови [13;С114]. 

      Отже, основні вимоги до процесу навчання при використанні принципу мотивації навчання: 

-формування в учнів мотивів навчання;

-прищеплення дітям інтересу до мовних та мовленнєвих знань, умінь, навичок і до процесу їхнього набуття;

    Принцип активності й самостійності (при керівній ролі вчителя).

    Питання активності й самостійності навчання школярів привертало увагу відомих учених –  К.Д. Ушинського, Т.Г. Лубенця та ін. [17;С.74].  Вoни залишили цінну педагогічну спадщину. У подальшому розробкою цієї проблеми займались педагоги, психологи, методисти: Г.С. Костюк, В.О. Онищук, О.Я. Савченко, А.М. Медушевський та ін.[15.;С.214]. 

     Цей принцип реалізується запровадженням розумових операцій, організацією самостійного застосування знань на практиці; створюванням   проблемних ситуацій тощо.

     При вивченні  матеріалу діти повинні повністю проявити свої пізнавальні здібності; а тому завдання полягає в постійній активізації розумової діяльності учнів; у формуванні вмінь і навичок самостійної роботи.

     Активність школярів на уроках може бути високою тільки в тому разі,  коли їх діяльність не зводиться до самого лише слухання вчителя,  простого відтворення вивченого, а включає спостереження над фактами, їх осмислення і зіставлення, застосування знань на практиці. Знaчить,  учитель мусить розвивати активність дітей не тільки при відтворенні засвоєного матеріалу, aле й на основі їх самостійного підходу до розв’язання пізнавальних завдань, тобто розвивати твoрчу активність, яка проявляється в їх бaжанні усвідoмити суть завдання, підібрати відомі способи його розв’язання, застосувати їх у нових умовах, знайти необхідний ілюстративний матеріал [17.С.18-26].

           У сучасних умовах урок як основна організаційна форма навчання набуває нового змісту, нової структури. А тому посилюється вимога до активізації навчально-пізнавальної діяльності всіх учнів на уроці і разом з тим до обліку індивідуальних особливостей, які необхідно добре знати. Як же забезпечується aктивна робота класу на уроці? Пояснюючи дітям нову тему, учитель формулює пізнавальну задачу для всіх учнів, серед яких одна група дає відповідь на поставлене питання; друга - наводить приклади, третя - робить висновок. Краще підготовлені школярі розповідають першими і позитивно впливають на інших.   Однак на цьому робота не припиняється. Усі учні виконують те ж саме завдання, відповідно пояснюють (і сильніші, і слабші). Далі доцільно диференціювати завдання для закріплення теми самостійною роботою [5;С.13-16].

     Основні вимоги до процесу навчання при застосуванні принципу активності й самостійності (при керівній ролі вчителя):

-запровадження розвиваючого навчання;

-пробудження інтересу до процесу набуття знань;

-вироблення навичок самостійної роботи учнів на всіх етапах навчання;

-застосування технічних засобів навчання.

     Принцип наочності.

      Принцип наочності тісно пов’язаний з принципами свідомості і доступності, оскільки реалізація його дає змогу в доступній формі викласти навчальний матеріал і свідомо його засвоїти.

     Принцип наочності передбачає використання  схем,  таблиць,  технічних засобів навчання (звукозаписів, електронних посібників тощо).

    Найбільш поширеними засобами унаочнення є таблиці з дидактичним матеріалом, що ілюструє ті чи iнші мовні правила, визначення. Таблиці можуть бути різноманітними: 

 - таблиці з виділеними елементами (іншим кольором, підкресленням тощо); 
- таблиці з пропусками тих чи інших елементів; 

- таблиці з мaтеріалом для трансформації і конструювання.                                                         

     Крім того, на таблицях можуть передаватися визначення, правила з ілюстративним матеріалом. Це таблиці статичного характеру, їх дoцільно використовувати під час закріплення.

     Для пояснення слід застосовувати динамічні таблиці, які вміщують такий же матеріал, як і статичні, але цей матеріал можна видозмінювати при безпосередній участі школярів. З цією метою готується допоміжний матеріал, яким закриваються елементи таблиці. Ефективність використання динамічних таблиць досліджував В.І. Паламарчук. Він дійшов висновку, що динамічні таблиці доцільніше використовувати для засвоєння матеріалу з синтаксису, оскільки вони наочно відображають процес виникнення правила в його логічній і часовій послідовності, допомагають організувати пошукову діяльність учнів для розв’язання граматичної задачі, полегшують прийоми порівняння. Під час закріплення матеріалу динамічні таблиці повинні поєднуватися зі статичними, оскільки останні на складнішому для школярів матеріалі відтворюють весь шлях пошуків, який уже пройшли вони під час пояснення за динамічними таблицями.
     У навчанні досить часто використовуються і схеми. Вони зручні для пояснення правил та явищ. Таблиці і схеми можуть мати узагальнюючий характер і виконувати функцію допоміжного засобу для повторення, узагальнення і систематизації матеріалу. 

     Виділені  принципи, що формують позитивну мотивацію в навчанні вказують на комплексність використання дидактичних засобів для формування того чи іншого компоненту. Отже, лише використовуючи методи взаємопов’язано для організації пізнавальної діяльності молодшого школяра можна досягти певних успіхів у їх використанні. 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ В  ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1 Методи формування позитивних мотивів навчання молодших школярів

     Зі вступом дитини до школи кардинально змінюється соціальна ситуація розвитку її особистості. У багатьох маленьких учнів розвивається відчуття шкільної тривожності, невпевненості в собі, що часом призводить до небажання відвідувати школу, знижує цікавість до нових відкриттів, отримання нових знань. Ось чому з першого навчального дня в школі треба створювати умови, за яких дитина могла б самоутверджуватися, набувати впевненості у власних можливостях. 

     Дослідники вказують на те , що "навчання, як творче засвоєння знань, залежить від трьох факторів - від того, чого навчають, від того, хто і як навчає, і від того, кого навчають" [4;С.115].               

      Відповідно до мотивів методи мотивації навчальної діяльності умовно поділяють на підгрупи: методи формування пізнавального інтересу та методи формування почуття обов'язку і відповідальності  у навчанні. 

     Методи формування пізнавального інтересу.

     Інтерес як важливий компонент внутрішньої мотивації характеризується трьома основними ознаками: позитивною емоцією стосовно діяльності; наявністю пізнавального компонента цієї емоції; наявністю безпосереднього мотиву, який є продуктом самої діяльності. З огляду на це у навчанні важливо забезпечити виникнення глибоких позитивних переживань стосовно пізнавальної діяльності, її змісту, форм і методів здійснення. Процеси мислення, пам'яті, уваги стають ефективнішими, якщо їх супроводжує душевне хвилювання (радість, гнів, здивування тощо).  Цікаво робити те, що вимагає напруження, але труднощі мають бути посильними.

      До основних методів формування пізнавальної мотивації належать: дискусія, диспут, включення учнів у ситуацію особистого переживання успіху в навчанні, в інші ситуації емоційно-моральних переживань (радості, задоволення, здивування тощо), метод опори на здобутий життєвий досвід, метод пізнавальної, дидактичної, рольової гри та ін. Стимулюють навчальну активність і своєрідний підхід до розкриття уявлень, що склалися, проникнення в суть явищ, що вивчаються, новизна наукових відомостей, яскравість фактів, оригінальність висновків.

     Методи пpoблемного навчання та дидактичних ігор.

     Позитивної мотивації можна досягти за допомогою методів пpoблемного навчання. Постановка певної проблеми викликає в учнів зацікавлення, прагнення діяти, відшукувати  різноманітні шляхи до її вирішення.

      Разом із проблемним навчанням важливим засобом активізації навчальної діяльності є дидактичні ігри. За допомогою дидактичних ігор вчитель може позитивно мотивувати учнів на виконання поставлених завдань на різних етапах уроку, враховуючи його дидактичну мету.

     Так на етапі актуалізації знань дидактичні ігри носять репродуктивний характер. Діти зіставляють свої ігрові дії з ігровими діями інших, заохочують допомагати один одному.

     Під час засвоєння нового матеріалу учням пропонуються частково-пошукові ігри. Їх мотивують на досягнення позитивного результату. Таким чином формується уявлення про значущість якісного виконання завдань.

     На етапі закріплення і повторення для мотивації навчальної діяльності найчастіше використовують дидактичні ігри пошукового характеру. Якісне виконання поставлених завдань, уміння розподілити мaтеріал, застосувати його позитивно впливають на активізацію навчальної діяльності учнів.

     Ігри творчого характеру найчастіше використовують на етапі контролю знань. Опора на творчість передбачає зацікавленість учасників у кінцевому результаті гри, прагнення виконати ігрове завдання швидко і правильно.

    Методи емоційного стимулювання

     До методів емоційного стимулювання навчання належить прийом створення ситуації зацікавленості, тобто використання цікавих для учнів прикладів, нових фактів, проведення дослідів. Підвищують інтерес до навчання цікаві аналогії, зокрема зіставлення наукових і життєвих тлумачень окремих природних і суспільних явищ.

     Основним джерелом інтересу до навчальної діяльності є  її зміст. Для підвищення стимулюючого впливу змісту навчання можна використовувати прийоми створення ситуації новизни, актуальності, наближення змісту до важливих наукових відкриттів тощо. Про такі методи мотивації Я.А.Кoменський писав, що  усіма можливими засобами треба запалити в дітях прагнення до знань та учіння.

     Методи формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні.

     Методи роз’яснення.

     Роз'яснення значимості учіння — метод стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою роз'яснення цілей, як особистих, так і суспільних. При цьому слід переконати, що в демократичній Україні культурний кругозір стає важливою умовою фізичного та психічного здоров'я, орієнтації в національних і загальнолюдських цінностях, культури спілкування, готовності до праці в умовах ринку.

      Методи пред'явлення навчальних вимог.

      Метод пред'явлення навчальних вимог до учнів визначається критеріями оцінки знань з усіх предметів, правилами внутрішнього розпорядку, Статутом школи. Слід мати на увазі, що постановка навчальних вимог повинна поєднуватися з методами привчання учнів до виконання навчальної роботи, навчальних вимог. Відсутність таких навичок може викликати відставання школярів у навчанні, порушення дисципліни, а за ними — негативне ставлення до навчально-пізнавальної діяльності.

     Методи заохочення й осудження в учінні.

     Метод заохочення учнів застосовується з метою підтримки і розвитку позитивних засад у їхній поведінці, навчальній діяльності. Головну роль відіграє оцінка учня за успіхи чи недоліки, але чималої ваги набуває й усне схвалення чи осуд педагога. Застосування осудження чи інших видів покарання є винятком у формуванні мотивів учіння і насамперед застосовується у вимушених ситуаціях.

2.2. Методичні рекомендації з використання прийомів формування позитивної мотивації учіння.

    Зважаючи на сучасні тенденції в освітньому процесі, саме особистісно орієнтоване навчання і урок в його межах відповідають вимогам часу. Саме в рамках такого уроку створення позитивної мотивації учіння є його необхідною умовою.        

      Дуже важливим в цьому плані є формування позитивної настанови на діяльність – внутрішньої готовності учня певним чином сприйняти ситуацію і діяти в ній. B разі виникнення позитивної настанови школярі швидко захоплюються процесом учіння і, як правило, досягають успіху. Для цього можна використовувати різноманітні засоби (бесіди, віршовані     привітання та побажання,  розігрування діалогу, інсценізація, запрошені казкові герої тощо).

    Наприклад, на урок  закріплення знань про іменник запрошується мудрий Звіздар, який дає настанову учням:

 – Любі друзі,пам'ятайте: в мові  немає  дрібниць,

Правила добре вивчайте, щоб не мати одиниць.

         А щоб правильно писати та висловлювать думки,

Рідну мову треба знати і  вивчати залюбки!

Потім Звіздар пропонує учням розгадати кросворд, з якого і визначається тема уроку.

    Сформувати позитивну настанову на урок інформатики (тема: «Робота в програмі Paint. Створення композиції «Розмалюю писанку, розмалюю») можна за допомогою звернення до учнів:

   – Добридень, панове художники!

            Ні, я не помилилася, сказавши саме так, бо гадаю, що це заняття – ще одна цікава   сходинка до вивчення незвіданих сторінок мистецтва, які подарують нам сьогодні наші друзі – комп’ютери.

    Мотивація учіння шляхом бесіди, коли вчитель окреслює коло питань, які розглядатимуться, залучаючи знання і суб’єктивний досвід учнів, наводить цікаві приклади й парадоксальні ситуації, вказує на практичне значення теми.

    Наприклад, під час ознайомлення  з паперопластикою і виготовленням  вітальної листівки з квілінгу, доцільно провести вступну бесіду про виникнення та призначення листівок та поштових карток, котрі виникли ще 150 років тому. А учні можуть виготовити їх сьогодні власними руками.

    При вивченні теми «Безпека велосипедиста» з курсу основ здоров’я  учням цікавою буде бесіда про історію виникнення велосипеда, поданою у вигляді електронної презентації, в котрій викладено цікаві факти про будову перших велосипедів і сучасні досягнення у велоконструкціях.

   Для того, щоб зацікавити учнів в опрацюванні теми з природознавства «Карпатські гори», доцільно навести їм цікаві факти у вигляді гри «Рекорди»:

     Карпати - найбільша гірська система України.

Карпати - найвологіше місце в Україні..

Карпати - місце в Україні, де найбільше річок. Тут протікає  річка  з найкоротшою назвою - Уж.

Карпати - місце в Україні, де випадає найбільше снігу.

Карпати - місце в Україні, де найбільше лісів.

У Карпатах ростуть найвищі в Україні дерева.

У Карпатах росте і найменше дерево в Україні - верба туполиста тощо.

    Мотивація учіння шляхом створення проблемної ситуації. Для цього можна використати постановку питання, демонстрацію експерименту або звернути увагу учнів на логічні суперечності, для розв’язання яких у дітей ще немає достатніх знань.

     Наприклад, щоб пояснити  поняття «надзвичайна ситуація» під час вивчення теми «Дії населення під час надзвичайних ситуацій» можна увімкнути сирену і запропонувати  учням відповісти, що може означати цей сигнал. Діти разом із вчителем з’ясовують, що сирени, а також інші сигнальні засоби (гудки фабрик, заводів, кораблів), які тривають 5 хвилин,використовують для звернення уваги населення в екстрених випадках (надзвичайних ситуаціях). Цей сигнал означає: «Увага всім!». Далі за допомогою бесіди пояснити учням, що таке надзвичайна ситуація.

    Перед вивченням теми «Охорона природи України» дітям пропонується прочитати вірш, визначити, що в ньому неправильне та виправити текст, додаючи частку «не».

Ламай на дереві гілку,

Вбивай стрибунця і бджілку,

Брудни джерельцю водиці,

Псуй чистоту криниці.

Зривай квіточки-  зів᾿януть.

Топчи траву – всім стане.

    Після цього повідомити, що на уроці учні мають відчути себе справжніми природолюбами.

    Формування позитивної мотивації учіння шляхом використання фольклорних джерел (казки, прислів’я, приказки, легенди, притчі тощо).

     Наприклад, при вивченні теми «Казка як літературний жанр» перед оголошенням завдань уроку дітям пропонуються запрошення на святкування дня народження Баби Яги до казкового кафе, де зберуться найвідоміші казкові герої. При цьому створюється імітоване кафе, стіни якого прикрашені прислів’ями та приказками про гостинність, на імітованих столиках загадки, що стосуються теми уроку.

    Перед початком вивчення теми «Збереження здоров’я людини» з курсу «Основи здоров’я», щоб визначити тему і підкреслити її важливість та актуальність, учням пропонується прослухати притчу та здогадатися, яким словом вона закінчується.

 Одного чоловіка якось запитали:

-         Що тобі потрібно, щоб бути повністю щасливим? Може мішок золота?

-         Ні, без цього я можу обійтись, - відповів чоловік.

-         Може просторий багатоповерховий палац?

-         І це мені не потрібно.

-         Може дорогоцінне каміння та прикраси?

-         У мене ніколи їх не було і я чудово без цього обходився, - відповідає.

-         Може смачна їжа?

-         Після важкої праці і черствий шматок хліба здається смачним.

-         То що ж тобі потрібно для щастя?

-         Те, - відповідає чоловік, - що не можуть замінити ні гроші, ні палаци, ні коштовності.

-         Що ж це?

-         Це …

     Розшифровування слова-відгадки

     Д З О Р В  О Я  (здоров’я).

    Іноді доцільно поєднати кілька методів для позитивного вмотивування учнів.

    Наприклад, перед оголошенням теми «Вода – розчинник» учням пропонується послухати притчу.

    Йшли по дорозі два маленьких віслюка. На спині у одного висів міх із сіллю, на спині іншого – міх із ватою. Перший віслюк ледве переставляв ніжки, така важка була його ноша. А другий йшов весело й легко. Незабаром тваринкам прийшлось переходити річку. Віслюк нав’ючений сіллю, зупинився воді і почав купатися: він то лягав у воду, то знову ставав на ніжки. Коли він вийшов із води, ноша його стала набагато легшою. Інший віслючок, дивлячись на свого друга теж став купатися,  але чим далі він купався, тим важчим ставав його міх із ватою.

    Далі слід поставити проблемне запитання, чому ноша першого віслюка стала легшою, а другого – важчою?  Потім повідомити мету уроку – дослідити, куди поділася сіль, чим є вода для солі та інших речовин.

     Мотивація учіння за технологією «Незакінчене речення».

Учням пропонується самостійно закінчити та пояснити речення, що стосуються теми уроку, і учні мають достатньо знань та особистого досвіду для висловлення власних думок. Після завершення роботи учні зачитують свої та обговорюють відповіді товаришів, аргументуючи свій вибір.

    Наприклад, при вивченні теми «Ознаки весни» дітям пропонується гра «Хто побачив, почув і відчув весну?».  Учні придумують речення про природні ознаки весни, вчитель пропонує продовжити його відповідним логічним поясненням.

– Я побачив зелену травичку. Це березень…(застеляє килимок).

– Я почув, як співають птахи. Це вони…(вітають весну).

– Я почула, як лунають пісні. Це діти…( закликають весну).

Після цього учні виконують веснянку.

     Мотивація навчальної діяльності шляхом самостійного виготовлення  наочних посібників. Перед початком вивчення теми школярам пропонується перелік наочних посібників, які вони можуть виготовити власноруч. Це можуть бути малюнки, плакати, узагальнюючі схеми, теоретичні таблиці, карти подорожей письменників тощо. Учні демонструють їх на уроці, пояснюючи ідею, особливості та доцільність запропонованих ними посібників. Для заохочення школярів у класі доцільно створити виставку таких саморобних посібників, що буде сприяти підвищенню інтересу до навчання, розвивати дослідницькі навички, наповнювати уроки елементами зацікавленості, викликати в учнів відчуття причетності до подій на уроці. Така форма роботи дозволить не лише наповнити кабінет роздатковим матеріалом, але й формуватиме в учнів уміння виокремлювати головне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, сприятиме активізації розумової діяльності.

    Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань, а саме:

-розігрування діалогу, інсценізації;

-написання листа герою оповідання чи автору твору;

-розігрування інтерв’ю;

-написання фантастичних оповідань, есе, віршів, присвячених особі чи події;

-складання та розгадування кросвордів, загадок, прислів’їв, зашифрованих слів чи текстів тощо.

     Наприклад, щоб відгадати ім’я головного героя уроку математики на тему «Вправи на засвоєння та застосування таблиць додавання та віднімання в межах  10», дітям пропонується незвичайний математичний диктант, де вони мають виписати лише почуті цифри. Після цього, підставити їх у спеціальну таблицю.

Я- один(1) із багатьох крапельок великого світового океану, який об’єднує у собі чотири(4) океани, три(3) десятки морів. Всього сім(7) десятків відсотків поверхні Землі вкрито водою. У нас в Україні є два(2) моря: Чорне і Азовське. Тіло людини складають вісім(8) десятків відсотків води. Близько шести(6) літрів води за один(1) день може випити сім’я із чотирьох(4) чоловік.

0         1           2              3           4         м         к          т              п           а         5          6           7             8            9

    л          ш          і              о            у

1     4     3     7     2     8     6     1     4

                  к     а     п     і      т      о     ш    к     а

    Мотивація учіння шляхом використання художньої, науково-популярної літератури, творів художнього мистецтва, презентацій, фільмів, музики тощо.

    Так, під час проведення інтегрованого уроку природознавства, розвитку мовлення та образотворчого мистецтва  «Провісники весни» вчитель пропонує покликати до класу дівчинку-Весну і подарувати їй чудовий яскравий віночок із весняних квітів, щоб вона стала ще кращою і привабливішою, щоб усіх зачаровувала своєю красою. Діти гукають:

- Весно-весно, весняночко!

  Прийди до нас, паняночко!

Потім під грамзапис виконують «Веснянку».

    Мотивація навчальної діяльності шляхом про проведення нестандартних уроків: урок-казка, урок-прес-конференція, урок-подорож, урок-телепередача, урок-вікторина, урок-брейн-ринг тощо.

    Мотивація  учіння за допомогою новітніх технологій, що використовуються у світі, а саме: бук кросинг ( світовий суспільний рух мотивації до читання, обмін книгами, рух книг), скрапбукінг (техніка оформлення фотоальбомів, книжок), бук трейлер (анонс-реклама твору чи книжки), колективна відео поезія (читання поезій по черзі, разом) тощо.

           Існує багато способів формування позитивної мотивації в навчальному процесі, використовуючи які, можна уникнути багатьох утруднень. Для цього як вчителям, так і батькам необхідно дотримуватися таких вимог :

-за можливості скасувати нагороди і призи за правильно виконані завдання, обмежуючись лише оцінюванням і похвалою.

-якомога менше використовувати на уроках ситуацію змагання. Краще привчити дитину до аналізу і порівняння своїх особистих результатів та досягнень. Ситуацію змагання можна переключити на ігрові види діяльності.

-намагатися не нав’язувати навчальної мети «зверху»; спільна робота з дитиною стосовно вироблення мети і завдань може виявитися значно ефективнішою;

-необхідно пам’ятати й про те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найостаннішим і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення дитини до навчання;

-при можливості уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, тому що цe не лише пригнічує розвиток творчості, а й перешкоджає розвитку внутрішньої мотивації.

-стежити за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини; регулювати рівень складності завдань, щоразу підвищуючи її.

-надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи.

-бажано підбирати навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.

-підвищувати  пізнавальну активність; успішне засвоєння навчальної програми, вищий рівень освоєння теоретичного матеріалу стає неможливим у ситуації, коли будь-які стимули, що не стосуються навчання, стають основними.

Висновки

    Найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Ця незаперечна істина проголошувалась в тій чи іншій формі прогресивними педагогами всіх часів.  У книжці „Серце віддаю дітям" В.О.Сухомлинський, звертаючись до вчителів, писав: „ Не забувайте, що грунт, на якому будується ваша педагогічна майстерність, - у самій дитині, в її ставленні до знань і до вас, учителю. Це -  бажання вчитися, натхнення, готовність до подолання труднощів. Дбайливо збагачуйте цей грунт, без нього немає школи". Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну [14;С.244]. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання. Молодший шкільний вік – найкращий період, коли  важливо приділити велику увагу позитивній мотивації учіння, від рівня сформованості якої буде залежати психологічний комфорт та рівень виконання поставлених завдань. Бо саме мотиви роблять сильний вплив на поведінку, діяльність дитини, у тому числі і навчальну.

     Щоб мотивація була позитивною, вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів [7;С.138]. Найбільш значущою для ефективного  навчання є мотивація, зумовлена позитивними пізнавальними інтересами. Це значення полягає в зосередженості, захопленні роботою, вольових зусиллях учня, почутті отриманого задоволення від свoєї діяльності. Мотиваційна сторона навчання є поштовхом до будь – якої діяльності людини, а значить і до будь-якого виду навчання.          

    Таким чином, мотивація - це одна з найважливіших умов, що забезпечує успішне формування в учнів знань, слугує для них джерелом отримання нової інформації та осмислення її, розвитку мовлення та самостійного розуміння матеріалу. 

Список використаних джерел

1.Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под. ред.

В. В. Давыдова. - М.: Педагогика-Пресс,1999. – 536с.

2.Гин А. Конструктор урока. Відкритий урок - 2002 - № 5-6  С.11-19.

3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і пcихічний розвиток особистості. –К.: Вища школа, 1989. – 419с.

 4. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников - М.:  Просвещение,1976. – 303c.

 5. Лазаренко Н. Розвиток пізнавальної активності першокласників у період навчання грамоти. Початкова школа. - 1999. - № 5. - С.13-16.

 6. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. Кн. для учителя - М.: Просвещение,1990. – 175с.

7. Пєхота О.М.Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

 8. Подмазін С.І. Психологія особистісно-орієнтованого навчання . Сучасні шкільні технології Ч 1 / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004 - С.50-63.

9. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999. – 367с

10. Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках  читання  / Початкова школа. - 1990. - № 3. - С.18-26.

 11. Сальникова Т.П. Методика преподавания грамматики, правописания и развития речи. - М.: ТЦ “Сфера”, 2000. – 320с. 

 12.Ситуация успеха / Відкритий урок - 2002 - № 19-20 - С.48. 

 13.Соловейчик М.С., Жедек П.С., Светловская Н.Н. Русский язык в начальных классах: Теория и практика обучения./Соловейчик М.С., Жедек П.С., Светловская Н.Н.  - М.: Академия, 2000. – 383с.

 14.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. К.: Радянська школа, 1972. – 244с. 

34                                                               

15. Ушинський К.Д. Вибрані пед. твори в 2 т. - К., 1988. – 620с.   

16. Цукерман Г.А. Зачем детям учиться вместе. М.: Знание, 1985. – 85с.

 17. Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. Видання 4-е, перероблене і доповнене. Підручник для педучилищ. - К.: Вища школа, 1975. – 384с.

 18. Щукина Г.І. Мотивация учения - М.: Научное образование, 1980. – С.104.

                                                

35

ДОДАТОК

Урок природознавства у 2 класі

Підготувала Т.В.Чернишенко

Мета: уточнити та систематизувати знання дітей про свійських та диких тварин; вчити дітей правильно ставити та відповідати на запитання; збагачувати словниковий запас; розвивати логічне мислення через зіставлення та порівняння; розвивати уміння входити в образ; прищеплювати і виховувати ціннісне ставлення до природи, прагнення оберігати її.

Обладнання: мікрофони, бейжики,  таблички з назвами тварин, жетони для голосування, кабінка для голосування, малюнки тварин, іграшки, магнітофон.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну тварин, в країну чудову.

Що нас чекає там, ще невідомо.

ІІ. Хвилинка фенологічних спостережень.

     У нас на центральній виборчій галявині працює гідрометцентр. Слово нашому синоптику.

Синоптик: Сьогодні _____листопада на всій території лісу утримається похмура погода, вітер західний, помірний. Температура повітря ______градуси. Проте над нашою галявиною на деякий час затримається тепла сонячна погода. Отож, бажаємо всім гарного настрою та плідної праці.

ІІІ. Підготовка до проведення уроку.

      На нашій виборчій галявині зібрались   сьогодні : (на дошці)

      Усі веселі і кмітливі, серйозні і не пустотливі,

      Допитливі, цікаві, чемні.

      В розмові з старшими приємні.

      Усі ми любимо природу, турбуємось про чисту воду.

      Дерева, квіти доглядаєм, удома старшим помагаєм.

      Гілочок ми не ламаєм, взимку птахів доглядаєм.

      Жарти любимо і сміх. Тут ви бачите нас всіх!

ІV. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

    - Як уже було сказано, сьогодні у нас незвичайний урок. Ми закінчуємо вивчати тему «Тварини», і завітаємо у їхню загадкову країну, щоб дізнатися, як вони підготувалися до зими.

         -Так, надходить холодна зима. Які ж асоціації викликає у вас це слово?

 Побудова «асоціативного куща»

      -Отже, ми з’ясували, що кожна людина готується до зими: заготовляє продукти, купує теплий одяг, утеплює своє житло. Сьогодні ми повинні обрати одну з партій тварин, якій, на ваш погляд, люди повинні допомогти достойно зустріти зиму. Для цього ми проведемо прес-конференцію, а потім таємним голосуванням оберемо тих, кому подаруємо цей символічний будиночок, щоб у них завжди було тепло та затишок.

      На виборчій галявині сьогодні працюють:

1.     Представники від тваринних партій, які претендують на людську допомогу.

2.     Журналісти відомих природничих журналів та газет, які приготували свої запитання претендентам.

3.     Незалежні спостерігачі, котрі спостерігатимуть за прозорістю та чесністю виборів.

4.     Лічильна комісія, яка підраховуватиме виборчі бюлетені.

Деякі представники тваринного світу не змогли завітати до нас на вибори, тому надіслали свої фотографії.

-Ми повинні зробити правильний вибір.

Для того, щоб ви краще ознайомились із нашими героями, ми проведемо прес-конференцію.

V. Прес-конференція.

1.    Представлення тварин.

 Щоб дізнатися, хто представлятиме партії тварин, відгадайте загадки.

а) хто ж представлятиме «Комах»?

Комар. Лечу – пищу, сяду – мовчу.

             Хто мене вб’є, той кров свою проллє.

Мурашка. У гаю з’явилась хата.

                  В хаті мешканців багато.

                  Всі там дружні, працьовиті,

                 Щось шукають в травах, в квітах.

                 А як ноша важкувата, то гуртом несуть до хати.

Муха. Де я тільки не літала, на що тільки не сідала.

           Я люблю дзижчать на вухо, а ім’я у мене….

б) від партії «Птахи» на прес-конференції присутні:

Дятел. В капелюшку червоненькім.

            Зріст я маю чималенький.

            Дзьобом б’ю я по гілках, виколуплюю комах.

             Я нічого не будую, просто дерево лікую.

Синичка. Я пташка невеличка. Маю білі щічки,

                 Сірі лапки, чорну шапку, фартушок жовтенький,

                 Голосок тоненький.

Снігур. Невеличка я пташинка, червонясті груди й спинка.

              На сніжку все «гур» та «гур». Прозиваюся ……

в) а зараз представляться посланці від партії «Звірі»

Заєць. Довгі вуха, куций хвіст, невеличкий я на зріст.

           На городі побував, всю капусту попсував.

           Влітку в сірім кожушку. Взимку – в білому біжу.

Їжак. Їм кисличку і суничку, і грибок візьму на шпичку.

          А коли злякаюся, у клубок згортаюся.

Ведмідь. Влітку медом ласував, досхочу малини мав.

                А як впав глибокий сніг, позіхнув і спати ліг.

г) і останніми представляться  посланці від блоку «Свійські тварини»

 Кінь. Я великий, я красивий. Як біжу, то в’ється грива.

           Стою в стайні, вівса прошу, на собі вантаж я вожу.

Бджола.

 Я труд поважаю, все літо літаю, збираю медок з пахучих квіток. Кого не злюблю, того жалом жалю.

Киця. 

Коло бабусі сиджу у кожусі.

Проти печі гріюся, без водички  миюся.

2.    Представлення журналістів.

-Прошу присутніх привітати наших журналістів і надати їм слово для запитань.

Журналісти:

Ø Тележурнал «Пташенятко»

Ø Газета «Веселий мурашник»

Ø Журнал «Вухастик»

Ø Телепередача «Свійське життя»

Ø Журнал «У світі комашні»

Ø Газета «Лісовий вісник»

Ø Журнал «Медок»

Ø Газета «Мухоловка»

Ø Телепередача «Вусолапохвіст»

Ø Інтернетсайт « Колючка»

3.    Запитання та відповіді для прес-конференції

Ø Прізвище, ім’я. Тележурнал «Пташенятко»

Шановні панове птахи, чи радує вас прихід зими?

Синичка. Скільки тут пташок співало, веселилося щодня,

                 Коли сонце припікало, і літала комашня.

                 Кожний кущик, кожну гілку облітали залюбки,

                 Щоб не шкодили ніскільки їм зажерливі жуки.

                 Сили в крильцях не жаліла жодна пташка –

                 Ой лю-лі.

                 І комах, і гусінь їла на зеленому гіллі.

                 А тепер кругом зима, ні комашечки нема.

Дятел.      Ой було, було, було. Всюди зелено цвіло.

                 Хто працює, а не спить, досхочу міг їсти й пить.

                 Пробудився на зорі, та й застрибав по корі.

                 Де сховався жучок, короїд-черв’ячок ,

                 Лиш прицілився – стук-стук, і у дзьобі жук!

                 А тепер кругом зима. Їжі доброї нема.

Снігур. Рід наш, друзі, не з добра взяв наймення снігура.

              Крихти їжі на бігу ми шукаємо в снігу.

              Та бува це не завжди. Не знайшов, то й так сиди.

              Тільки як воно сидіть? Ще померзнемо, глядіть.

Усі птахи разом. До водиці, до землі – ми ж усі такі малі.

                       Краще стриб та стриб, може їжі знайшли б.

                       Стриб, стриб! Та дарма! Ой зима, зима, зима!

Ø Прізвище, ім’я. Газета «Веселий мурашник.

Скажіть будь ласка, пані Мурашко, як така кількість членів сім’ї  може дружно жити в одному будинку?

Мурашка. Ми, мурашки – дружні комашки. У нашій родині суворо  розподілено обов’язки. Одні оберігають матку, інші працюють, а ще інші охороняють житло від ворогів.

Ø Прізвище, ім’я. Журнал «Вухастик»

Шановний пане Заєць, ви завжди слідкуєте за модою. Навіщо ви змінюєте шубку з сірої на білу?

Заєць. Я змінюю шубку для того, щоб легше було ховатися від ворогів серед снігових наметів.

Ø Прізвище, ім’я. Телепередача «Свійське життя»

Пане Кінь! Ви такий сильний і маєте дуже гарний вигляд. Кому ви цим завдячуєте?

 Кінь. У мене дуже добрий працьовитий господар. Він облаштував на зиму мою стайню, разом з ним ми заготували та перевезли запашне сіно, соковиті бурячки, смачний овес та багато іншого корму для усіх моїх свійських співмешканців. Тому я дуже люблю і поважаю свого господаря і завдячую йому за свій чудовий вигляд. Адже праця прикрашає нас обох.

Ø Прізвище, ім’я. Журнал «У світі комашні»

Скажіть будь ласка, пане Комар, Чому це вас не видно взимку?

Комар. Та такий же хитрий взимку, як і надоїдливий влітку. Для чого мені мерзнути та гинути з голоду? Я залишаю на зиму тільки свої личинки, з яких , як тільки потепліє, народжується безліч моїх братів. Ми любимо набридати людям і кусати їх.

Ø Прізвище, ім’я. Газета «Лісовий вісник»

Шановний пане Ведмідь! Які продукти ви заготовляєте на зиму?

Ведмідь. А мені не потрібні ніякі продукти. Я стільки жиру за літо і осінь наклав, що вистачить аж до весни. А захочу їсти. То можу і лапу посмоктати.

Ø Прізвище, ім’я. Журнал «Медок»

Запитання до пані Бджоли. Яку користь ви приносите людям і як зимуєте?

Бджола. Ми, бджоли, - дуже корисні свійські комахи. Влітку ми збираємо нектар з квіток і перетворюємо його на мед, який дуже корисний для людей. Готуючись до зими, ми заліплюємо прополісом усі щілинки у своєму будиночку, зменшуємо льоток і щільно скупчуємось на рамках у клуби. А наш господар ретельно утеплює вулик, щоб нам було затишно і комфортно взимку.

Ø Прізвище, ім’я. Телепередача «Вусолапохвіст»

Пане Котик! Нам відомо, що ви не турбуєтесь про своє житло самі. Чому вас так люблять ваші господарі?

Кіт. Я маю хитрувату вдачу, умію підлещитися до господарів. Їм приємне моє товариство, тому взимку я не маю проблем з теплою оселею, смачною їжею та приємним спілкуванням. А  коли хочу розважитись, то можу і мишенятко вполювати.

Ø Прізвище, ім’я. Інтернетсайт « Колючка»

 Шановний пане Їжак! Як ви облаштовуєте на зиму своє житло?

  Їжак.     Пізно восени, коли промерзає грунт і зменшується кількість кормів, їжаки шукають затишне місце. Зарившись в опале листя і згорнувшись в клубочок, впадають у справжню сплячку. Аж до березня. У цей час у них дуже вповільнюється дихання, різко знижується температура тіла. Під час сплячки їжак не живиться, а живе завдяки жиру, відкладеному в тілі восени.

Ø Прізвище, ім’я. Газета «Мухоловка»

Пані Мухо! Чим ви займаєтесь у вільний час і як зимуєте?

Муха. Коли тепло, я полюбляю багато літати, на все сідати та набридати людям. А взимку я шукаю тонесеньку шпаринку, де і відкладаю личинки, щоб на наступний рік нас було ще більше.

VІ. Фізкультхвилинка. Танець «Веселі звірята»

  Запитання від виборців.

-         Шановні тварини! Як ви розважаєтесь у вільний час?

-         У вільний час ми любимо поспівати та потанцювати.

    Тож запрошуємо усіх до веселого танцю.

VІІ. Підсумок прес-конференції.

-         Нашу прес-конференцію завершено і я хочу надати заключне слово представникам від партій.

Звірі. Шановні виборці! Просимо голосувати за нас. Адже серед нас найсильніші і найстрашніші тварини: вовк, ведмідь, лисиця. Якщо ви за нас не проголосуєте, ми вас з’їмо!

Комахи. Шановні виборці! Проголосуйте за нас. Хоча серед нас багато ледарів та нероб, але ми найменші  і нам потрібна ваша підтримка.

Свійські тварини. Шановні виборці! Голосуйте за нас. Хоча нам взимку живеться непогано, ми хочемо, щоб нас ще більше любили.

Птахи. Шановні виборці! Проголосуйте, будь ласка, за нас. Нам відомо, що взимку з десяти пташок виживає лише одна. Нам холодно і голодно. Якщо ви допоможете нам взимку, то весною ми віддячимо вам – знищимо шкідливих комах, щоб навколо вас росло багато дерев і квітів.

VІІІ. Таємне голосування.

Усі учні по черзі заходять до кабінки і вкидають до скриньки для голосування спеціальний бюлетень.

ІХ. Підрахунок голосів. Гра «Так чи ні»

-Поки  лічильна комісія підраховує голоси, проведемо гру.

Ламати гілки дерев

Підгодовувати птахів

Збивати ногами гриби

Допомагати тваринам взимку

Рвати без потреби квіти

Милуватися красою природи

Ловити метеликів

Прибирати місце відпочинку

Обгороджувати мурашники

Розчищати джерельця

Руйнувати пташині гнізда

Х. Підведення підсумків уроку.

o   Оголошення результатів голосування

o   Вручення символічного будиночка

o   Заключне слово вчителя

-Діти, ви гарно попрацювали сьогодні. Я сподіваюся, що ви ніколи не завдаватимете шкоди тваринам, будете допомагати пташкам взимку.

Оберігайте, друзі, тварин!

Зайців, їжаків, ведмедів, вовків, лисиць і гадюк.

Всі ждуть ваших рук!

Ще доглядайте маленьких комашок,

метеликів, бджілок а також мурашок,

Щоб їх не образив ніхто на землі,

Ні звірі, ні люди – дорослі й малі.

Ніколи не робіть шкоди тваринам у ріднім краю.

Нехай звеселяють природу, співають пташки у гаю.

Усі учні. Ми – друзі і вірні, і щирі,

                бо ми бережем повсякчас

                пташок, що літають у вирій

                і всіх, хто зимує у нас.

Презентація роботиПрезентація роботи