Вчителька:
Добрий вечір, батьки і діти!
Гарне свято прийшло до нас!
Будем разом усі радіти –
Для канікул прилинув час.
Закінчились важкі уроки
І
веселі перерви теж.
Стало менше в дітей турботи.
І свободи тепер – без меж.
Ну а в нас – особливе свято,
Бо підуть діти в п’ятий клас.
Вчителів буде в них багато,
І турбот трохи більше в нас.
Початкова скінчилась школа
Пташенята мої ростуть.
Світ цікавий такий довкола –
Із гніздечка пора у путь.
Крила пробувать, щоб летіти.
А для них це – неначе гра.
Ми повинні за них радіти,
Бо для них вже прийшла пора.
Всі ці роки я їх учила
І за руки у світ вела.
І безмежно усіх любила,
Як уміла і як могла.
А тепер розлучатись важко,
Бо душею усі зрослись.
І сьогодні я, наче пташка,
Випускаю пташат у вись.
А вони ще такі маленькі!
Перші проби, важкий політ!
Крильця-рученьки ще слабенькі,
Щоб іти самостійно в світ.
Їм підтримка, турбота треба,
Доброта і людське тепло.
Світ широкий і чисте небо,
І щоб сонце
в душі було.
Дай вам Бог, мої любі діти,
У здоров’ї іти у світ.
Серце світлу й добру відкрити,
Без вагання і страху жить.
Хай вам завжди усе вдається,
Всі вершини – до ваших ніг!
Хай вам сонце в путі сміється,
Щастя й радість вам на поріг.
Приспів пісні « Прощай, 4 клас»:
Прощай, прощай, четвертий клас!
Ти замалий уже для нас.
Та ми повернемось не раз
Думками в наш четвертий клас.
1.
Доброго дня, дорогі наші батьки, вчителі, шановні гості!
Ми раді вітати вас у цьому залі!
2.
Сьогодні у нас
найрадісніший і найсумніший день! Найрадісніший – бо ми дорослішаємо, мріємо
навчатися далі, працювати, творити й жити. А найсумніший – бо ми прощаємося з
нашим затишним куточком, в якому ми раділи і сумували, сміялися і плакали всі
чотири роки, прощаємося з нашою першою вчителькою, яка віддавала нам свої
знання, тепло і ласку.
3.
Але сьогодні свято, то ж не будемо сумувати. Давайте
згадаємо ці чотири роки нашого життя і проведемо їх у пам'ять, так, щоб ніколи
про них не забувати.
Приспів пісні « Прощай, 4 клас»:
Прощай, прощай, четвертий клас!
Ти замалий уже для нас.
Та ми повернемось не раз
Думками в наш четвертий клас.
4.Школа нам
до світла знань відкрива віконечко.
Рік за роком вчитися ми йдемо у клас.
А у класі вчителька – наше рідне сонечко –
Усмішкою щирою зустрічає нас.
5.Перша наша вчителько! Ми Вас не забудемо!
Доброту і людяність в серці понесем.
Ви були, як мама, нам. Ми Вас дуже любимо,
Але кожен травень ми старшими стаєм.
6.Ми,неначе ластівки, крильця
розправляємо,
І гніздечко затишне нам стає малим.
Нам летіти хочеться, ми Вас покидаємо.
А майбутнє вабить нас променем ясним.
7.Ми до Вас не раз іще будем
повертатися,
Із сльозами й радістю прийдемо до Вас.
Бо у школі довго нам, довго ще навчатися,
Хоч і кажуть: «Швидко так пролітає час».
8.А сьогодні будемо ще в
гніздечку нашому
Мріяти, сміятися і співать пісень.
Нас навчила вчителька усього прекрасного
Терпеливо й радісно, мудро кожен день.
9.Вся земля заквітчана людям
усміхається,
Закликає в світі нас всіх добро творить.
Ластів’ята перший раз із гніздом прощаються.
Вперше мама-ластівка з ними не летить.
10.І тривожно на душі, і летіти
хочеться,
Бо вже крильця виросли, просяться в політ.
Хвиля суму й радості в серденьку
проноситься.
Треба далі вчитися, пізнавати світ.
11.Знов покличе вересень, щоб іти
навчатися,
А до Вас малесенькі діти прийдуть знов.
Дуже-дуже
шкода нам з Вами розлучатися,
Та у
серці нашому лишиться любов.
12.Найсвітліші й радісні спогади
залишаться.
Доброту і людяність в серці понесем.
Хай
усмішка сонечком на вустах засвітиться.
Дорога учителько, ми від Вас ідем.
Пісня «Прощальний
вальс»:
Коли підемо ми у
п’ятий клас під звуки нестаріючого вальсу,
Вже інша вчителька
зустріне нас, а нашій першій вчительці вже час –
Зустрінь, навчи і знову попрощайся…
Коли підемо ми у п’ятий клас.
Зустрінемо ми вчительку не раз, бо
довго нам іще ходить до школи.
Та на урок вже не покличе в клас,
хоч завжди пам’ятатиме про нас.
І Вас ми не забудемо ніколи.
Зустрінемо ми вчительку не раз.
13.У кожного в житті своя
стежина,
Хоч, ніби, й разом всі йдемо у світ.
Ось
розправляє крилечка дитина
І робить перші проби на політ.
14.Та кожному по-різному вдається
Піднятись вгору, у небесну синь.
Комусь же дуже просто це здається,
І огортає його серце лінь.
15.А як не вийшло, крила
заніміли,
То і бажання – наче не було.
І вже не хочеться, немає більше сили,
А в серці заздрість селиться і
зло.
16.А хто злетіти в небо хоче
вище,
Той пробує, і падає, й летить.
Хоч біль пече і сил немає більше,
Але старається, тому й настане мить,
Що даль безмежна синя підкориться,
І мрія стане правдою життя,
І серце знову щастям заіскриться,
І стане світлим-світлим майбуття.
17.В житті нічого просто не
буває.
За все потрібно відповідь нести.
Дитино, знай, хай серце пам’ятає,
Що ти господар долі! Тільки ти!
18.Тому трудись, лети у синь
небесну
Без скарг і відчаю, сміливо, без вагань.
Не пропусти щасливу мить чудесну.
Поки малий – торуй стежки до знань!
Пісня «Вчать у школі»
19.
Ну, прокидайтеся, діти!
Ранок,
до школи пора.
Сонечко
встигло залити
Все
посеред двора.
20.
Швидше вдягайтесь до школи!
Кращі
прогаєте дні, -
Пізно
вертати, ніколи
Їх
не повернете, ні!
21.
Змалку кохайтесь в освіті,
Змалку
розширюйте ум.
Бо
доведеться у світі
Всяких
назнатися дум.
22.
Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися,
голубко, хай розум не спить.
Хай
серце і воля, і дух росте в небо,
Хай
книжка розкрита любові навчить.
23.
Учися, дитино, бо світ цей – не батько.
Широкий,
розлогий, мов поле в степу.
Знайти
в нім дорогу тому пофортунить,
Хто
у майбутнє торує тропу.
24.
Учися, дитино, бо доля – не мати.
Шукать
її треба, сама не прийде.
Лиш
той її має, той щастя зазнає,
Чий
розум, як сонце в голівці зійде.
25.
Учися, дитино, Бог буде з тобою.
З
любов’ю тебе шануватиме світ.
Учися,
щоб сіять добро поміж люди,
І
житимеш вічно, не згине твій слід.
26.
Учися, дитино, бо вчитися треба,
Шукай
сонця-правди, хай розум не спить.
Того,
що навчився, воді не залити,
Не
взяти розбоєм, вогнем не спалить.
27.
Вчителько перша, зібрались ми нині,
Щоб
дяку і шану віддати тобі.
За
ласку, за мудрість, бо в кожній дитині
Ти
частку душі залишила навік.
28.
Є вірні друзі й люба є рідня,
Одначе
найдорожча – це вчителька моя.
Зжилася
разом з нею дитячая душа,
Бо
в смутку розважає і в радості втіша.
29.
Вчителько перша, моя незабутня!
Ви нам відкрили дорогу в майбутнє.
На шлях наставляли палкими словами.
Для мене були Ви, як сонце, як мама.
30.
У день вересневий, як мрія далекий,
Колись малюками прийшли ми до Вас.
Хай линуть літа, наче в небі лелеки.
Здається, що вперше заходимо в клас.
31.
Бо з неньчиних рук, як лебідка, приймали
Відкриті
дитячі серця.
То
ж хай сьогодні, шкільна наша мамо,
Розважить
Вас пісня оця.
Пісня «Ластів’ята»
32.
Ой нема, де правди діти,
Було всяке поміж нас.
Той у школі звик шуміти,
Той
запізнюватись в клас.
33.
Та такого не було, щоб робив це хтось на зло.
Бо усі ми повсякчас дуже –дуже любим Вас.
34.
Дуже просимо простити за маленькі ці грішки.
Ми правдиво
будем жити і трудитись так, як Ви.
35.
Були радості і болі, успіхи й невдачі.
Та найбільш тепла й любові було в очах Ваших.
36.
Нас навчила вчителька ще й пісень багато.
А сьогодні ми
для неї будемо співати.
Пісня «Перша вчителька»
37.
За Вашу працю, ласку і любов
Спасибі
кажемо Вам знов і знов.
Бажаємо
Вам успіхів багато
Й
даруєм щиро цей танок завзятий.
38.
Літо мине, незабаром повернеться
Радість
щемка і сподівана мить.
Як
по-весняному першого вересня
Знов
дітвора на подвір’ї шкільнім задзвенить.
39.
Вчителько-друже, невтомний романтику.
Діти
квітками здаються тобі не спроста.
Глянь,
у дівчаток метелики-бантики
І
пелюстками жевріють рожеві уста.
40.
Вчителю-друже, ще рано до вирію,
Хоч
павутиння Вам бабине літо несе.
Учнів
нектаром збагачуй, довірою
Й вірою в справу батьків і дідів над усе.
41.
Мусиш подвір’я шкільне їм розсунути
Аж
до кордонів країни, що теж, мов квітник.
Зі
школярами не відаєш суму ти.
Молодість
вічна до тебе приходить віцд них.
42.
Вчителько найперша, рідна,
Ну
як тобі не дякувать в цей час?
За
те, що розум, щирість, вміння –
Все
віддавала ти для нас.
43.
Пробач за все нам, наша друга мамо,
Що іноді ми неслухняними були.
Та ми тебе любили до нестями.
Любили так, як тільки ми могли.
44.
Ми сьогодні вже йдемо від Вас
По стежині шкільній в п’ятий клас.
Не сумуйте за нами , рідненька.
Ми завжди пам’ятатимем Вас.
45.
Сьогодні радість й трохи сумно нині.
Складаєм дяку вчительці, батькам.
Ми – український цвіт, ми діти України.
І будемо трудитись, вірте нам.
Пісня «Озори мене цвіт-калиною»
46.
Від першого до четвертого класу з нами поруч були наші найулюбленіші мами, яких
ми сьогодні хочемо привітати, яким щиро дякуємо.
47.
За найкрасивіші, найсмачніші торти, які випікали нам мами до солодкого столу,
на різні свята…Дякуємо!
48.
За сумлінну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу-волі, за відчайдушне
терпіння, за витрачене здоров’я, за те, що весь час допомагали своїм дітям у
навчання і присвоюємо їм звання «Феї мудрості й терпіння».
49.
Матусю рідненька, найкраща, єдина,
Щоб
ти не хилилась ніколи в журбі,
І
сонце, і зорі, і даль журавлину
Від
щирого серця даруєм тобі.
50.
І в осінь, і взимку, весною і влітку,
Щоб
щастя й здоров’я у тебе було.
Уклін
тобі, рідна матусю-лебідко,
За
наше дитинство, за ласку й тепло.
Пісня «Пісня про маму»
51.
Дорогі татусі! Не сумуйте, ми про вас теж не забуваємо. Пам’ятайте, що ми вже
не маленькі, що на нас вже не треба гримати, підвищувати голос, а потрібно
проводити індивідуальні виховні бесіди.
Пісня «Тато може»
52.
В день оцей святковий і чудовий
Нехай
вам сонце ллє тепло до ніг.
Радості
вам, щастя і здоров’я
На
роки, на довгий-довгий вік.
53.
Нічогісінько не вміли, як прийшли у перший клас.
Поступово
все учили, все виходить стало в нас.
54.
Ми навчилися читати, з книгою йдемо у світ.
Вмієм
добре рахувати, пишем грамотно, як слід.
55.
Вчителька всього навчила і дала нам два крила.
Дуже
нас вона любила, нам в серця любов дала.
56.
Диво-казку відкривала кожен день, із класу в клас.
Кожну
руку направляла, доки букви вийшли в нас.
57.
Ким мим станем, ще не знаєм у далекім майбутті,
Але
всі запам’ятаєм першу вчительку в житті.
58.
Бо вона нас так любила, всім нам мамою
була.
Мудро,
щиро, легко вчила, світло у душі несла.
59.
Пам’ятаєм ми багато: ніжну усмішку ясну,
Всі
уроки, кожне свято, наче казку-дивину.
60.
Та усе в житті минає, відліта в минулий час.
Травень дзвоником лунає, заклика прощатись
нас.
61.
Нам і боязко, й охота, і цікаво, що нас жде.
А
учительці – турбота, бо за руку нас веде.
62.
З серденька не випускає всіх своїх дітей малих.
Все
життя їх пам’ятає, часто згадує усіх.
63.
І тривожиться, й радіє, ми це бачили не раз.
Як
вона завжди світліє, як приходять учні в клас.
64.
Молоді і навіть літні в клас до вчительки ідуть.
І
усміхнені, й привітні щастя й радість їй несуть.
65.
Бо ж вона і їх так само вчила і в життя вела.
І
була їм друга мама, щирість серця їм несла.
66.
Різні діти в нас бувають: пустуни й слухняні теж.
Але
Вас не забувають, щиро люблять всі без меж.
67.
Ми багато Вам сказали, Вас любили від душі.
І
для Вас ми дарували танці, пісні і вірші.
68.
І найкращі в світі квіти, і палких сердець привіт!
Все
життя ми – Ваші діти, хоч пройде багато літ!
ВЧИТЕЛЬКА:
Дорогі мої діти, мої ластів’ята! Встало сонце ласкаве,
і світ заяснів.
Я безмежно щаслива і дуже багата: скільки ж дочок у
мене, і скільки синів.
Вас чекає у школі життя веселкове. Не лякайтесь
нового, сміливо ідіть!
Вчителі вас зустрінуть привітно й чудово.
Завжди будьте здорові й уроки учіть!
Літа минають… Як одна прекрасна мить, пролетіли 4 роки
навчання в початкових класах. 4 роки минуло з того часу, як наші діточки вперше
несміливо переступили шкільний поріг. 4 роки – це невеликий відрізок часу. Але
ми разом із вами піднімалися нелегкими сходинками у країну знань.
Дорогі діти, щиро дякую вам за любов, за повагу, за
те, що ви ніколи не підводили. Я люблю вас усіх. Мені шкода прощатися з вами.
Сподіваюся, що ви пам’ятатимете про мене. Я завжди чекатиму вас у нашому класі.
Сьогодні я хочу
сказати щирі слова подяки батькам за те, що підтримували мене у навчанні і вихованні
ваших дітей.
За ці роки ми
пережили і біль, і радість, ігарний настрій, і невезіння. Але, коли заходиш до
класу і бачиш люблячі, ласкаві оченята, то всі негаразди і домашні проблеми
залишаються позаду. І ти починаєш дихати і жити повітрям і життям класу.
Спасибі вам за любов і підтримку!
ВИСТУП ДИРЕКТОРА ШКОЛИ
ВРУЧЕННЯ
НАГОРОД
69.
Світлий вересень кликав до школи,
В
небі синьому дзвоник лунав.
Ми
цей день не забудем ніколи.
Тут
на нас світ науки чекав.
70.
Як цікаво нам світ пізнавати.
Кожен
день – щось цікаве для нас.
Вчать
у школі знання цінувати,
В
світ чарівний нас водять весь час.
71.
Нас учителька мудро навчала,
Кожен день ждало нас відкриття.
Сум
від нас і біду відганяла,
Вчила
сміло іти у життя.
72.
Здобули ми знання початкові,
Перші кроки у школі пройшли.
Дні
веселі – буденні й святкові
У
минуле тепер відійшли.
73.
А майбутнє веселкою грає,
Вабить,
кличе, чекає на нас.
Час
летить, невблаганно минає,
І
ось ми залишаєм цей клас.
74.
Швидко роки пролетіли
І
в пам’яті спогад лишили.
Ми
завжди згадаєм свій перший дзвінок
Й
четвертого класу останній урок.
75.
Школо наша початкова! Прощавай і будь здорова!
Нових
діточок стрічай і про нас не забувай!
Пісня «Прощай, 4 клас»
76.
Бажаєм добрих, мудрих діток і надаємо слово батькам.
БАТЬКИ
Ми
вдячні щиро за турботу про наших діточок малих.
Ми йшли спокійно на роботу й не турбувалися
про них.
Бо
знали – буде все, як треба, бо з ними завжди Ви були.
Для
них зняли б зірки із неба і їм для щастя б роздали!
Ви
їх виховували, вчили і завжди думали про них.
А ще безмежно їх любили і пригортали їх усіх.
Їм
зігрівали душі щиро. За це Вам вдячні всі батьки!
Бажаєм
щастя Вам і миру, здоров’я Вам на всі роки!
ВЧИТЕЛЬКА
Ось
і закінчилося наше останнє свято.
Прощавайте,
діти, батьки! Прощавай, мій четвертий клас!
Немає коментарів:
Дописати коментар